неділя, 3 грудня 2017 р.



«Ох, на наших вечорницях,
Хто сумний - розвеселиться!
Співи, танці, небелиці - 
Були гарні вечорниці!!!" 
В українській світлиці, прикрашеній вишитими рушниками, домотканими килимами, Іконою з рушником, радо зустрічала гостей господиня  вечорниць.   На захід завітали хлопці, дівчата, вчителі, одягнені в український національний одяг. Здавна в Україні існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, на вечорницях відроджується  усе найдорожче, що є у народу: мова, пісня, історія.  На вечорницях лунали пісні у виконанні хлопців та дівчат. Дізнались і про народні прикмети та звичаї. Цікавим було відгадувати дітям жартівливі загадки. У гості завітали відомі літературні персонажі: Кайдашиха та Проня Прокопівна говорили про «високі манери», Мотря і Мелашка знову сперечались через сміття. Душевною та сентиментальною була історія любовного трикутника Уляни, Олексія та Стецька. Хлопці змагались у стрибках у мішках та отримали бубликів в’язку.  А від невигаданих небилиць та гуморесок усі насміялись досхочу. Ну і які ж вечорниці без ворожіння! Ворожка дівчатам ворожила на судженого та приказувала, що треба робити, щоб не проґавити  свою долю. Інсценізація пісні «А мій милий вареничків хоче» не залишила нікого байдужим. За хороші пісні, за дотепні жарти, господиня пригостила гостей смачними варениками  та приказувала вивчати традиції, історію рідного краю, і нести у своїх душах те найкраще, що є у нас, українців.  Завершились вечорниці запальними танцями.